Основні осередки шумового забруднення знаходяться в містах. Причому неправильне міське планування примножує інтенсивність шуму і його вплив на жителів. Неадаптоване до сучасних реалій планування старих міст також створює проблеми, пов'язані з шумом.
Говорячи про шкоду шуму, ми зазвичай уявляємо собі дуже гучний звук (шум автостради, шум літаків поблизу аеропорту, гучна музика в навушниках або в автомобілях), який з плином часу «вбиває» наш слух, роблячи його все менш гострим, що врешті-решт може привести до часткової глухоти. Однак є й інші механізми впливу шуму на наше здоров'я і поведінку – так, довго перебуваючи під впливом шуму, людина може відчувати роздратування, головний біль, порушення координації в просторі, стає більш вразливим перед неврозами. ДО РЕЧІ, повна відсутність звуку в оточенні теж ні до чого доброго не призводить, благо звук є практично скрізь і така шкода нам не загрожує.
На нашу схильність до шумового забруднення безпосередньо впливає те, де ми живемо. У передмісті шуму менше, ніж у жвавих районах, проте близькість аеропорту в передмісті все змінює (хоча тут вже втручається держава, регулюючи режим роботи аеропортів і мінімальну відстань до населених пунктів). У той же час, сучасні європейські міста поступово звільняють свої центральні райони від автомобільного руху, що, звичайно, не скасовує інші джерела шуму: скупчення людей, ГУЧНІ сусіди, громадський транспорт. Наявність власного будинку також знижує схильність шуму, але навіть у власних будинках люди вдаються до одного ефективного засобу – звукоізоляції.
Звукоізоляція-це технічні рішення, що знижують рівень шуму, як потрапляє в будинок або квартиру зовні, так і виходить зсередини. Ви чуєте менше, Вас чутно менше. При установці звукоізоляції підбирають матеріали і розраховують, як ці матеріали оптимально встановити.
При установці ізоляції враховується 2 основних типи шуму: повітряний і ударний. Повітряний шум-це звук, джерело якого знаходиться в просторі приміщення: це розмова, гавкіт собаки, музика, робота кухонного комбайна. Ударний шум-це звук, що виникає в самому матеріалі будівлі. Наприклад, при ударі по стіні, при свердлінні стін, підлоги або стелі, при ходьбі. Коли рухають меблі, ляскають дверима або вікнами – також виникає ударний шум.
Найчастіше для ізоляції застосовуються полімерні матеріали, мінеральна вата. Важливо враховувати, який матеріал був використаний при будівництві будівлі – бетон або цегла – оптимальні варіанти. При звукоізоляції через конкретного дратівної шуму його потрібно спочатку знайти. Для цього досліджуються і ізолюються вентиляційні шахти, отвори в стінах, розетки та інші шляхи проникнення звуку.
Як правило, і у вторинному житлі, і в новобудовах роблять основну шумоізоляцію міжкімнатних і міжквартирних стін, тому що значна частина шуму – «повітряної природи». При наявності ударного шуму, який передається через матеріал стін і стелі, використовується ізоляція підлоги і стелі зі спеціального матеріалу, що поглинає їх вібрацію. Найскладніше ізолювати стелю – якщо в квартирі зверху підлогу не ізольований-позбутися від ударного шуму звідти не вийде. Найбільш радикальний варіант-повна звукоізоляція окремої кімнати або всіх кімнат.
В європейських новобудовах – тобто в нових районах-вже продумують захист від шуму на рівні організації міського простору, однак це залежить від конкретних районів і від їх цінової категорії, десь забудовники намагаються заощадити якомога більше. У старих районах уважніше стежать за ситуацією органи екологічного нагляду, та й конструкція старих будинків часто сама по собі добре ізолює від звуку. У будь-якому випадку, рішення про необхідність шумоізоляції приймають самі мешканці на основі своїх відчуттів і переваг.
